Опубліковано: 16.05.2019
Найкращий сомельє України Олександр Меєр: «Закарпатське вино має добрий потенціал!»
Найкращий сомельє України. У Києві обрали того, хто носитиме це звання до наступного національного конкурсу. У складній боротьбі, коли тільки в фіналі сомельє пройшли 7 конкурсних етапів, переможцем став киянин Олександр Меєр. Ми щиро вітаємо переможця і, звісно, не оминаємо нагоди поспілкуватися з паном Олександром про справу життя – вино. Звісно, запитаємо його і про закарпатське вино.
– Пане Олександре, передовсім, звісно, вітаємо і бажаємо якнайкраще представити Україну на міжнародних конкурсах сомельє! Як вважаєте, наскільки важливі такі заходи для професійної спільноти і загалом винної культури в Україні?
– Це, без сумніву, дуже важливо: і для самої культури вина, дуже важно для людей, які займаються вином, аби вони розуміли свій рівень. А для тих, хто спостерігає за змаганнями, це стимул вчитися, розвиватися і надалі брати участь.
– Чим особливий був цей конкурс?
– Це найбільш чисельне змагання, участь взяли 83 людини. На мій погляд, і як конкурсанта, і як спостерігача, був найвищий рівень організації. Вдалося залучити велику кількість партнерів, що є заслугою Асоціації сомельє України та її правління на чолі з Іваном Бачуріним. Дуже високий рівень учасників, конкурувати було складно.
– Чи цікаво було змагатися з жінками, яких цьогоріч на конкурсі було чимало? До слова, вважають, що прекрасні пані мають вищий рівень сприйняття щодо органо-лептичної оцінки напоїв…
– Насправді цікаво, жінки-сомельє, і також ті, які не пройшли у кінцевий тур змагання, мають чудовий професійний рівень. У фіналі нас було троє, в тому числі двоє дівчат, і вони мали шанси бути переможцями. Особливо віце-чемпіонка Марина Ревкова, яка була дуже підготовленою. Що ж до здібностей, то справді є така думка, але тут усе залежить не лише від відчуттів, але і від вміння аналізувати інформацію. Тобто, просто відчути певні ноти – цього замало, треба ще ці дані спіставити зі своїми знаннями, проаналізувати. І тут шанси чоловіків і жінок вирівнюються.
– Чи вірите Ви в українське вино?
– Якби я не вірив, то ніколи б не хвалив українське вино. Приємно спостерігати, що зараз, іще перебуваючи на початковому, порівнюючи зі знаними виноробними країнами, етапі, українське виноробство крок за кроком іде до якості вин, до свого власного стилю, до цікавих нюансів, якими вирізняється з-поміж інших, і останні міжнародні дегустаційні конкурси доводять, що рух відбувається у правильному напрямку.
– Що б Ви підкреслили щодо українського вина, чим воно відрізняється, які його особливості варті посиленої уваги?
– Сомельє працюють з винам всього світу, і критерії оцінки однакові для всіх. Винятків не робиться для жодної країни, тому треба розуміти: схвальна думка сомельє про те чи інше вино означає, що це вино є таким у порівнянні із світовим рівнем. Щодо особливості українських вин, що частіше є в смаку – це природна свіжість. Це висока натуральна кислотність, яка дозволяє цим винам бути питкими (звісно, якщо вона збалансована) та невисокий рівень алкоголю (до речі, південні країни працюють якраз над зниженням вмісту алкоголю), це дозволяє українським винам бути дуже приємними у вживанні.
– Що би Ви порадили споживачеві вина, для того, аби вдалося якісно познайомитися з вином і отримати максимальне задоволення?
– Споживачам вина раджу якнайчастіше відвідувати дегустації, ходити у ресторани, також і винні, де представлені широкі колекції вин, читати про вино. Якщо ж тільки починаєте цікавитися світом вина і не готові витрачати на це значні кошти, то куштуйте щось недороге, але вдумливо, відвідуйте винні заходи і фестивалі. Обов’язково радьтеся зі знавцями, адже хороший спеціаліст поганого не порадить. Тут ідеться про розвиток винної культури, і маємо робити це спільно.
– Чи знайомі Ви із закарпатським вином?
– Так, я знайомий і з невеликими виноробнями і, звісно, з асортиментом Шато Чизай. Переконаний: вина Закарпаття мають добрий потенціал, бо вони цікаві! Щодо конкретних найменувань, то, без сумніву, ціню «Троянду Карпат». Відзначу дуже приємне за якістю, а ще й за вартістю розе із Піно-Нуар, «Сакура Закарпаття», вельми цікаве, ягідне у букеті і дуже вдале та універсальне щодо поєднання з кухнею. Без сумніву, Черсегі, я відзначив його на конкурсі Wine & Spirit, де був у журі: цікаве вино, дуже чисте, добре зроблене, яке відрізняється від усього, що виробляється за міжнародним взірцем зі світових сортів. Локальний сорт – це особлива історія, і цікаво було б поспостерігати, як може розвинутися робота із цим теруарним вином, яке буде представляти Закарпаття, Україну в світі.
P.S. І саме зараз найкращий сомельє України Олександр Меєр представляє державу на міжнародному конкурсі в Латвії: Latvian Sommelier competition POMMERY CUP. Бажаємо успіху!
Світлини фотографа Олександра Зубка і надані Олександром Меєром.
