news-img

Опубліковано: 27.06.2018

«Закарпатське вино» – якісний бренд краю творимо разом

Провідна виноробня Закарпаття Шато Чизай організувала семінар Chateau Chizay Academy. Запрошені екскурсоводи та гіди Закарпаття, а також гості зі Львівщини. Адже вони – перші «адвокати» регіону, які зустрічають на Закарпатті туристів та мають нагоду їх закохати в Закарпаття.

1088000 саджанців винограду. Це практично один кущ на кожного закарпатця. Таку приголомшливу статистику мають сьогодні виноградники найбільшої виноробні області – Chateau Chizay.

З 2010-го року тут виготовляють вино лише з врожаїв власних виноградників, які почали закладати 2006-го. Сьогодні їх уже 272 гектарів у трьох районах Закарпаття. Мають кілька лінійок вин, у тому числі преміальних, і раді похвалитися цілком новим щаблем якості, який підтверджується колекцією медалей з міжнародних виставок і дегустацій. Тут прагнуть надати нової слави і найкращого статусу бренду «Закарпатське вино». І – не навперейми конкурентів. Вважають: вино має приносити славу й успіх Закарпаттю та додавати великих балів туристичній привабливості області – незалежно від того, під якою торговою маркою воно випущено. Головне – аби було якісним. Своїх буцімто суперників називають колегами, сусідами і друзями.

Доки на підприємстві мріють закласти виноградники ще кількох європейських сортів, розповідає про наявну палітру: на їхніх площах зростає, а потім стає вином уся класика виноградарства і виноробства: Каберне Совіньон, Мерло, Піно Нуар, Совіньйон Блан, Рислінг рейнський і італійський, Мускат Оттонель, Трамінер, тощо. Тільки Шато Чизай в Україні є виробником вина з сорту Черсегі: це угорський сорт винограду, і влітку 2017-го року під час конкурсу в Угорщині на закритій дегустації закарпатське вино цього сорту обійшло напої угорських виробників – під загальний подив.

 

avatar

Віталій Ковач

Відомий український сомельє

Думаю, що зараз дуже хороший час для поступу виноробства Закарпаття, зокрема, і з тієї причини, що збільшується потік туристів в нашу область. У багатьох наш край асоціюється з виноградниками і вином, тому коли, як не зараз, розвивати галузь? До нашої великої радості, зростає культура споживання вина. Ми це бачимо навіть з нашої статистики: більшає частка сухих вин. Якщо раніше близько 90% споживачів віддавали перевагу напівсолодким, то зараз усе більше споживачів хочуть куштувати благородні сухі вина, і це тішить. Адже це саме ті напої, які дозволяють зрозуміти вино, розібратися у вині, збагнути всі нюанси, які можуть існувати у винограді і власне у вині.
news-img

 

Часом простежується тенденція ставитися до місцевого продукту з меншою пошаною і увагою, ніж до якогось чужого, і цей стереотип тут прагнуть зруйнувати, тим паче, що в світі запанувала яскрава тенденція пріоритету локальним виробникам: це добре для екології, для економіки, для розвитку регіону. Про це спілкуємося з директором виноробні Анатолієм Полосковим. Який наголошує: головний ринок – це ринок України, хоча постачають вина у США, Австралію, Канаду…
Щоби про одну з головних «фішок» Закарпаття – вино – знало чимбільше людей, провідна виноробна компанія області й організувала семінар Chateau Chizay Academy для гідів-екскурсоводів усього краю, а також гостей із Львівщини.

«Семінар ми робимо з величезною повагою до наших гостей, адже такий захід дуже важливий для всього краю. Ми не підкреслюємо тут нашу марку. Нам всім важливо розуміти важливі принципи. Ми знаємо, що французьке вино й італійське вино – це добре. Але чи назвемо ми хоч одного виробника? Ні. Ми говоримо про бренд і асоціацію, яку він викликає. Я мрію, щоби так сталося і з брендом «закарпатське вино». Наша задача, щоби закарпатське вино, закарпатський коньяк, закарпатська мінеральна вода, закарпатський сир – були брендом. І працювати на це маємо спільно, всі виробники, вся область. А саме екскурсоводи мають прямий контакт з нашими гостями. І якщо вони знають, що відбувається в області, як працюють і що виробляють у закарпатській гастрономії, їм відомо, що тут є гідні продукти світового класу – про це дізнаються і гості. І ми врешті перестанемо соромитися української етикетки, ми припинимо недооцінювати те, що зроблено в Закарпатті. Ми повинні цим пишатися! І це – спільна робота: розвивати наш край і робити все, аби бренд «Зроблено в Закарпатті» був світовим» – говорить Анатолій Полосков.

news-img

І, звісно, варто вчити відрізняти й цінувати якісне вино… Саме так: вино може бути навчальним предметом. Семінар відкрив  голова Асоціації сомельє Угорщини, засновник Академії гастрономії Угорщини Золтан Шлезак. Сомельє і менеджери підприємства прочитали дві лекції: «Історія виноробства і виноградарства в різних культурах і епохах» та «Сучасне виробництво вина і культура його споживання». Учасники відвідали виноградники на Малій Горі та навіть мали змогу власноруч обрізати лози під час майстер-класу з формування виноградного куща. Як працювати з благородною лозою, вчив провідний виноградар Токаю Дьордь Ровжа разом із майстрами підприємства Степаном Орбаном і Атилою Товтом. Також учасникам презентували нові туристичні продукти та провели дегустацію вина з навчанням тонкощам цього процесу, затим на круглому столі обговорили основні проблеми та перспективи винного туризму в Закарпатті.

Під час спілкування з екскурсоводами менеджери виноробні говорили: найкраще, коли гість Закарпаття везе з собою додому неповторні враження – емоцію. Тому планують влаштувати кілька цікавих проектів з оригінальними туристичними активностями, а такі освітні заходи – надихають, і гуртують однодумців.

Ігор Радомисельський, віце-президент виноробного комплексу й організатор семінару, розповідає: «Мета цієї події – розвиток винного туризму в області. Ми – один з найбільших виробників краю, і маємо можливість організувати такий освітній захід для екскурсоводів. Сьогодні розповіли про історію виноробства, про тонкощі виробництва вина, велику увагу приділили культурі споживання, показали виробництво і те, над чим працюємо сьогодні, як покращуємо якість, як творимо нову історію закарпатського вина. Учасники, звісно, наголошували на проблемах: у нас, на жаль, низький патріотизм до власного продукту, чомусь менша увага до місцевої продукції. Також гіди пропонували урізноманітнювати програми винного туризму й надали цікаві пропозиції. Переконаний: головна можливість для розвитку – це консолідація зусиль. Закарпаття як виноробний регіон недостатньо знаний в Україні. Нам треба  над цим працювати, і працювати разом. Не йдеться про те, аби популяризувати саме нашу марку – треба популяризувати бренд «Закарпатське вино». Дуже погано, коли гості нашого краю везуть з собою додому вина в пластикових пляшках, придбані на трасі, в яких «вино» надзвичайно низької якості, з домішками, ароматизаторами і взагалі часом невідомо з чим і з чого. Це шкодить іміджу Закарпаття. Боротися з цим можна, певно, хіба просвітництвом. Це, власне, й серед цілей нашого семінару для екскурсоводів, адже саме вони спілкуються з тисячами гостей нашого краю».

Голова Асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття Олександр Шершун резюмує від імені учасників: «Цей рік оголошений в Україні роком гастрономічного і винного туризму, й хто, як не Закарпаття, має розвивати ці два поняття. Сьогодні ми вже сприйняті як винний регіон, утім, на жаль, цим часто користуються в негативному сенсі: трапляється вино з яфини-малини й з усього того, з чого вино не потрібно робити. І такі семінари – це хороша практика, щоби розбиратися в вині, розбиратися в культурі виноспоживання і – руйнувати стереотипи й міфи. До речі, їх чимало саме навколо винзаводів, і сьогодні деякі з них розвінчали просто наочно, показавши виноградники і виробництво, до деталей. Переконаний, що більшості моїх колег-гідів сьогоднішній захід був корисний і сподобався, і в основному через інтерактивність. Можна було ставити будь-які питання, навіть незручні, і на всі ми отримали відповіді».
Семінар – перший, але не останній запланований тут освітній захід, крім того, на виноробні завжди відкриті для всіх запитань щодо власного виробництва, готові провести екскурсію виробництвом і показати «товар лицем», й уже незабаром, з початком туристичного сезону, представлять нові активності у сфері винного туризму.
А от на появу нової лінійки марочних вин звідси доведеться зачекати дещо довше: нові баріки з французького дуба (їх до сотні) лише нещодавно прийняли найкращі виноматеріали з врожаю місцевих виноградників (в основному це сухі червоні сорти: Каберне Совіньйон, Мерло і Піно Нуар), і щоби діжки віддали напоям все найкраще та перетворили їх на коштовність, слід витримати від півтора року. Тоді вина матимуть статус марочних, а от вже за чотири сезони набудуть якості колекційних. Але це вже нова історія, втім, історія, що саме сьогодні твориться в нашому прекрасному краї, котрий має всі шанси здобути собі імідж не тільки туристичного раю, але й місця, яке володіє коштовним брендом – брендом «Закарпатське вино».