news-img

Опубліковано: 19.04.2019

Анатолій Полосков: «Українське виноробство треба відроджувати незважаючи на політичну погоду!»

У Києві урядовці спільно з виробниками розробили дорожню карту для розвитку виноробної галузі Закарпаття і всієї України. Вино України: як йому завоювати повагу вдома і потрапити на світову винну карту? Про враження від важливої зустрічі про українське виноробство розповідає Анатолій Полосков.

Оподаткування, оновлення держстандартів, відміна акцизної марки, участь у міжнародних виставках та створення єдиного національного бренду «Українське вино». Такі важливі для виноградарсько-виноробної галузі України теми обговорювали на зустрічі, де головував Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

У зустрічі взяли участь в. о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, гендиректор Корпорації «Укрвинпром», директор Наукового центру «Український інститут вина» Володимир Кучеренко, голова Державної  регуляторної служби Ксенія Ляпіна та низка урядовців. Виробників представляли керівники компаній з Одещини, Донеччини і Закарпаття.

Про те, наскільки важливою була нарада і, що ключове, які конкретні справи стануть результатом, розповідає директор виноробної компанії Шато Чизай Анатолій Полосков:

– Відверто: ця подія обнадіює. Як на мене, вона знакова, бо веде до конструктиву. А задачі перед нами стоять чіткі: підтримувати нашу галузь і розвивати її. І тому зустріч на такому високому рівні була вчасна і корисна. Тим паче, що вона була якісно організована. Керівник «Укрвинпрому» Володимир Кучеренко доклав багато зусиль і виконав величезну підготовчу роботу. Що найважливіше і надає оптимізму – усі причетні до сфери розуміють проблеми і готові спільно працювати для їх вирішення.

– Рівень першого віце-прем’єр міністра України – це серйозна зустріч…

– Степан Іванович Кубів довів, що наша галузь має від нього і повне розуміння ситуації, і повну підтримку. Він володіє всією інформацією і має якнайширше поняття про проблеми виноробної сфери, усвідомлює, який, на жаль, є занепад, і, що ключове, – як з цього виходити. Є бачення конкретних шляхів, які дозволять допомогти виноградарям і виноробам розвивати галузь. Ми не говоримо про окремих виробників, а тільки – про всю сферу в Україні, адже всі працюємо для її розквіту.

– Організатори зустрічі заявили, що йдеться про створення національного бренду «Українське вино». Тож, певно, говорили і про участь вітчизняних виноробів у міжнародних винних заходах?

– Так, зафіксоване рішення про підтримку участі виробників у міжнародних виставках. Зокрема, аби було простіше і зрозуміліше, як вивозити взірці продукції на винні конкурси. Бо сьогодні це працює, відверто, контрабандою. Виробник, коли їде, наприклад, на світову виставку ProWine у Дюссельдорфі, має по суті нелегально провозити ці 10 пляшок вина. Бо інакше як? Тільки експорт. А експорт – це зовнішньо-економічний контракт. Виставка ж не укладає контракту, адже не купує вино, а лише пропонує його представити. І таких нюансів, відомих фахівцям, є кілька. Їх ми проговорили на високому рівні та почули конструктив. І, головне, отримали максимально позитивні враження і предметні очікування, що кроки для врегулювання будуть втілені. Наступний етап – створення дорожньої карти для просування бренду «Українське вино», також і закордоном, та збільшення експорту. Варто згадати: участь усіх українських виробників у світових виставках для просування вітчизняного вина відбувається за власні кошти компаній. А тим часом Євросоюз у 2019-му році виділяє понад мільярд євро на підтримку виноградарства і виноробства, і більше половини цих коштів – на маркетинг вина, у тому числі представлення виробників на світових форумах. Звісно, торкнулися і теми географічних зазначень. Для нас це тим паче цікаво, адже ми одні із перших в Україні, хто прийняв семінар за участі експертів проекту Європейської Комісії «Підтримка розвитку системи географічних найменувань в Україні».

news-img

– Одна з тем наради – сумнозвісна акцизна марка. Які з нею справи?

– З акцизною маркою на вино у нас просто біда. Наприклад: акциз у нас 1 копійка на літр, а вартість однієї акцизної марки – 20 копійок. На слабоалкогольні напої, зокрема, на пиво, акцизи майже тисячократно більші, але ці пляшки не маркуються. Натомість ми змушені клеїти. Якщо говорити тільки про естетику винної пляшки, то це вже неприпустимо. До того ж марка надзвичайно нетехнологічна. У деяких країнах є акцизна марка, але вона принципово інакша. Ми ж маємо ту довгу стрічку, яка іде на горличко поверх корку, її складно клеїти, треба використовувати ручну працю, а потім вона ще й заважає відкривати пляшку. Відверто, абсурд. Виробники представляли різні регіони: Шато Чизай – Закарпаття, АртВайнері з Бахмута (колишній Артемівськ) – Схід, ВинТрест з Одеси – Південь. І у всіх був спільний подив, коли під час обговорення представники ДФС заявляють: розробляють новий дизайн акцизної марки. Жодна зміна дизайну не дає нічого, окрім проблем: є перехідний період, якщо не встиг, мусиш списувати; є обмеження часу, скільки реалізовувати вино зі старою маркою… Це не рішення. Тішить, що Степан Кубів і Ольга Трофімцева розуміють. У підсумку цього засідання, а нарада була офіційною, на урядовому рівні, підписали протокол з конкретними дорученнями відомствам. Структури Кабміну отримали задачу з врахуванням міжнародного досвіду опрацювати відміну маркування столових та ігристих вин акцизною маркою!

– Про ще йшла мова, адже коло учасників було доволі широким?..

– Наступне питання, якого ми торкалися, специфічне, але важливе для галузі. Державні стандарти. Відмінили так звані «гости». ДСТУ – це перелік правил, за якими відбуваються процеси на виробництві. Скажімо, стандарт як вимірювати вміст спирту, цукру і кислот у вині. Стандарт відмінений, а новий регламент не введений, у підсумку маємо наступне: приходять люди сертифікувати лабораторію і запитують, за яким документом проводите дії в лабораторії. А ні за яким, бо стандарти відмінили. І орган, який сертифікує, не має права видати атестат на лабораторію, бо нема нормативного документу. Так ось: була поставлена задача продовжити дію головних стандартів, які є в галузі. Це важливе рішення для нашої щоденної праці. Тим часом структурам Кабміну доручили узгодити ці технічні питання із законодавством ЄС.

– Чи були проблеми, вирішення яких назвали неможливим або відклали?

– Те, що пов’язане із ринком землі, з земельним кадастром, кадастром виноградників. Тут теж ми побачили однакове з нами, виробниками, бачення. Але ці питання глобальні, які неможливо вирішити на подібній нараді. Але те, що уявлення подальшого руху спільне – це важливо. Звісно, хтось може дорікнути: мовляв, опікуємося своєю акцизною маркою, а питання ринку землі не вирішене. Утім, якщо є конструктивний діалог і підтримка урядовців, а також увага народних депутатів, зокрема і тих, хто просував закон про лібералізацію «малого» виноробства, цілком реально за допомоги Кабміну вносити законопроекти у Верховну Раду. Де, до слова вже є здорове лоббі вітчизняного виноробства, сформоване народним депутатом Робертом Горватом та іншими. Для нас очевидний вибір: замість сидіти волати «зрада!» і посипати голову попелом – треба робити кроки, які матимуть результат.

news-img

– Зараз Україна «в зоні політичної турбулентності», але ж 22 квітня виноград не перестане рости…

– Він не перестане рости ані 22-го квітня, ані у вересні після виборів у Верховну Раду, ані наступної весни після місцевих виборів, ані, сподіваюся, і надалі та, власне, ніколи. Виноград, на щастя, росте незалежно від політики. І так само незважаючи на «політичну погоду» треба відроджувати нашу галузь! Так, у нас зараз вибори за виборами і можливі певні зміни. Але головне – запустити програму, сформувати правила, які працюватимуть далі… І, підсумовуючи зустріч, можна сказати: узгоджено дії центральних органів виконавчої влади та виробників виноградно-виноробної продукції для розвитку виноробства в Україні. Ми побачили: є кілька центрів, які мають стосунок до цієї сфери, й усюди бачення однакове. Як цим не скористатися? Будемо йти вперед!

– Чи правильно вважати, що галузь потребує власне відродження, а не тільки розвитку?

– Так, бо виноробство і виноградарство у занепаді. Упевнений, та просто знаю, що перспективи сфери – величезні: як у нас на Закарпатті, так в усій Україні. Українському вину бути! І всі кроки, про які говоримо сьогодні – це теж допомога у відродженні. Але якщо казати про виноградарство, все ж головне – розширяти площі плантацій. Їх катастрофічно мало. До слова, в.о. міністра агрополітики Ольга Трофімцева, яка, я так бачу, чудовий фахівець, озвучила цікаву, але невтішну цифру. Коли звучить питання: «скільки виноградників в Україні?», всі мають на увазі щось у межах 40 тисяч гектарів. А пані Ольга каже: близько 20 тисяч. Чому така різниця? Бо 40 тисяч – це, вочевидь, не всі плодоносні: площа рахується, але виноград там не обробляють. Це надто мало! Слід робити нові посадки винограду, з новим сортовим складом, новими технологіями. І тут уже без серйозної допомоги, без підтримки держави не обійтися. Ми свої виноградники посадили завдяки існуванню державної програми. Якщо її відновлять, це буде чудовий крок. Так само для «малих» виноробів: якщо хочемо, аби вони розвивалися, треба їм допомогти посадити виноград.

– Загалом підсумок урядової зустрічі у Вас оптимістичний?

– Так, позитиву я бачу більше. Негатив такий: нема ринку землі, нема реального кадастру виноградників і серйозної підтримки для нових плантацій. Усе це зводиться до великих програм. Та бачимо, що рух у правильному напрямку відбувається і буде надалі. От тільки шкода втраченого часу. Кошти можна заробити, компенсувати збитки, а от час не повернеш. Сьогодні для того, аби потиху рухатися вперед, насправді мусиш швидко бігти, коли ж стоїш на місці – котишся назад. Світ стрімко розвивається. Ринок відкритий. Магазини завалені імпортним вином. Ми не боїмося конкуренції з зарубіжними колегами, ні! Але у нас надто нерівні умови. Тож треба об’єднати зусилля й змінити умови в Україні на краще! І сьогодні бачу розуміння, певно, чи не всіх причетних до справи. Сподіваюся, це якнайшвидше принесе конкретні результати й Україна знову пишатиметься вітчизняним вином та покаже його світу!